968 A Shared Home for People and Nature - Adapterra UA
Climate Change Adaptation Measure Implemented by a Municipality

A Shared Home for People and Nature

У Рівному поруч із Палацом дітей та молоді знаходиться «Парк на Грабнику» площею 4,2 га. Ця територія – залишок штучного дубово-грабового насадження історичного передмістя «Грабник», яке належало князю Станіславу Любомирському. У 1933 році магістрат викупив у князя землю та створив громадський парк для відпочинку містян. Цей парк  під різними назвами (парк Мостіцького, парк Сталіна, парк Хрущова) проіснував до кінця 70 років ХХ століття. Територія парку потребувала постійного догляду та впорядкування, адже тут зростало багато дерев, серед них величезні вікові дуби. Проте був затверджений  проєкт побудови на цій території масштабного комплексу для дітей (музична школа, Палац дітей та молоді), при підготовці будівельного майданчика майже всі насадження парку були знищені. Сорок років тому тут росло лише п’ять вікових дерев і молоді насадження по периметру. Впродовж десятиліть команда Екологічного центру Палацу дітей та молоді висаджувала липи, ялини та інші дерева, організовувала прибирання,  використовувала парк для практичних занять з дітьми. Проте територія занепадала, а з часом їй почала  загрожувати забудова.  

Сьогодні це жива лабораторія природоорієнтованих рішень: тут функціонують будинки для комах, штучні гніздівлі для птахів, притулки для їжаків, медоносна клумба з багаторічних рослин, з’явилися стильні інформаційні таблички на деревах та окремих локаціях парку, парк став місцем проведення екологічних квестів, досліджень та спостережень – унікальним освітнім простором «просто неба».  Це не результат роботи професійних екологів з великим бюджетом – це проєкт “Спільний дім”, реалізований дітьми та педагогами Екологічного центру Палацу дітей та молоді задля збереження біологічного різноманіття в містах в умовах зміни клімату. 

Історія реалізації 

Від загрози до дії 

“Років сім тому пішли чутки, що частину парку хочуть забрати під забудову. На парк не було навіть документів, він не належав нікому”, – згадує Ірина Куроченко, керівниця Екологічного центру.

Коаліція громадських організацій та ініціативних містян відстояла територію та сприяла тому, що парк отримав документи та був переданий на баланс комунальних служб. Коли запрацював проект громадського бюджету, вдалося реконструювати інфраструктуру парку – у ньому проклали доріжки, провели освітлення. Але команда Екологічного центру виявила глибшу проблему. 

Діагностика проблеми 

“Діти в школах вивчають слонів і тигрів, але не знають назв дерев, що ростуть у їхньому дворі. Не впізнають птахів, яких чують щоранку”, – пояснює Ірина Куроченко.

Разом із вихованцями провели дослідження 130 дерев, що складають ядро парку, оцінили їхній життєвий стан, вивчили трав’янистий покрив, спостерігали за різноманітними представниками тваринного світу-комахами, птахами, дрібними ссавцями. 

Результати показали: зміна клімату впливає на зелені насадження набагато сильніше, ніж очікувалося. З’явилося багато інвазивних видів та шкідників, які ослаблюють життєвий стан дерев парку. Хворі та слабкі дерева не в змозі надавати мешканцям міста різноманітний спектр екосистемних послуг із створення мікроклімату, охолодження земної поверхні, підтримки якості та  підвищення вологості повітря, створення рекреаційних можливостей та екологічних ніш для інших живих організмів  тощо.

“Ми зрозуміли, що потрібно зберегти біологічне різноманіття, що забезпечить роботу всього екосистемного механізму і  забезпечить бар’єр кліматичним змінам»– резюмує Ірина Куроченко. 

Технічні рішення 

Підтримка птахів 

Протягом зимового періоду в парку функціонують годівнички, які щодня наповнюються насінням соняшника, зерном, жолудями, яблуками – залежно від харчових потреб різних видів птахів. До весняного періоду  виготовили та встановили штучні гніздівлі – шпаківні, синичники, горихвіщатники, аби забезпечити умови для гніздування птахів.  

Збереження вікових дерев 

У парку ростуть п’ять вікових дерев, серед яких в’яз листуватий віком понад 100 років та висотою близько 30 метрів. “Це ціла домівка для живих організмів – дрібні ссавці, птахи, комахи, мохи, лишайники – багато живих організмів живе або використовує це дерево для своїх потреб “, – розповідає Ірина Куроченко.

Завдяки партнерству з ГІ “Сад історій в Рівному” було здійснено професійну санітарну обрізку та лікування дерева арбористом. 

Природоорієнтована клумба 

Спільно з ГІ “Сад історій в Рівному” створили клумбу площею кілька десятків квадратних метрів з багаторічних медоносних рослин. На клумбі були висаджені медоносні рослини різних періодів квітування: крокус, ірис бородатий, аквілегія,  шавлія дібровна, ехінацея пурпурова, меліса, котовник, вербена бонарська, міскантус. При виборі рослин віддавали перевагу  багаторічним посухостійким видам, які не потребують щорічного висаджування та витримують кліматичні зміни. Створення клумби вимагало зняття величезного шару ґрунту з будівельним сміттям та завезення родючого субстрату – усе виконувалося вручну силами небайдужих містян. 

Біологічний захист рослин 

Для природного контролю шкідників діти виготовили багатосекційні  будиночки для комах-ентомофагів (сонечко семи крапкове, золотоочки, мухи-дзюрчалки) з підручних матеріалів – дошок, залишків ДСП. Для наповнення збирали стебла очерету, деревну кору та стружку, камінці, шишки, гриби-трутовики, сухе листя, шкаралупу горіхів.  Три будиночки встановили у різних точках парку, зокрема біля медоносної клумби. 

Збереження місць гніздування 

На території парку було створено купи хмизу для птахів, які гніздяться в чагарниках та захаращених місцях або шукають поміж гілок укриття від вітру та снігу. Завдяки роз’ясненням та комунікації з адміністрацією, у парку підтримуються багато ярусність зелених насаджень: трав’янистий покрив(низькі та високі трави), чагарники, низькі, середні та високі дерева.  Встановлено інформаційні таблички “Домівка для комах та  птахів”, щоб запобігти вивезенню куп хмизу комунальними службами. 

Підтримка ссавців

Виготовлено домівки для їжаків, заховані в чагарникових заростях. У зимовий період встановлюється годівниця для вивірок та постійно наповнюється горіхами, які приносять діти. 

Відновлення плодоносних видів 

Після всихання горобин, висаджених понад 40 років тому, зменшилася кормова база для птахів, які харчуються плодами дерев. Домовилися з Вінницьким лісгоспом про постачання саджанців Береки лікарської – стійкого до зміни клімату виду з родини розових. Висадили сім садженців, які в майбутньому будуть забезпечувати птахів плодами узимку. Навколо саджанців змайстрували плетені огорожі з лози для захисту під час косіння. Крім того, на окремій ділянці висадили сім саджанців Дуба звичайного, саджанці отримані нами від пророщування жолудів 500 річних дубів заповідного урочища «Юзефінська дача». Плоди дуба звичайного слугуватимуть кормом для сойок та білок, які мешкають у парку. 

Замкнений цикл органіки 

На зиму опале листя залишається під деревами, тут зимують деякі комахи-ентомофаги (зокрема сонечко семикрапкове), а навесні опале листя закладається у компостери, придбані за рахунок міського фонду охорони навколишнього середовища. Умови компостування постійно контролюються: підтримується вологість, температура та необхідний режим аерації. Готовий компост використовується для підживлення клумби та зелених насаджень у парку. Ідея компостування опалого листя була масштабована на інщі навчальні заклади – в рамках проєкту були закуплені та встановлені компостери в шести школах та шести дитячих садках міста. Проведені заняття із розробленим робочим зошитом «Таємниця життя черв’яків»  щодо їх важливості у формуванні грунту та створенні компосту. 

Фрагментарне косіння 

Здійснено домовленість з комунальними службами щодо фрагментарного косіння: вздовж доріжок – для безпеки та естетики, але є ділянки з місцевим різнотрав’ям, які не чіпають зовсім. На північному схилі, де зафіксоване місце зростання виду Коручка чемерникоподібна, який знаходиться під охороною Червоної Книги України,  косіння не проводять взагалі.  

Освітні та просвітницькі рішення 

Привертання уваги дітей та мешканців міста до вивчення біологічного різноманіття, особливо безпосередньо у середовищі, створює умови для формування «дружнього» відношення до біорізноманіття, а в майбутньому – відповідальності та активної громадської позиції із розуміння сучасних підходів до управління міським середовищем. Парк облаштували інформаційними таблицями «Домівка для комах та птахів», «Місцеве біорізноманіття», на окремих деревах встановили таблички із їх назвами (діти випалювали назви дерев на табличках самостійно), розробили та встановили стенд «Біорізноманіття Парку на Грабнику», а також  сайт про біорізноманіття парку. За qr-кодом на стенді можна перейти на сайт і більше взнати загальні відомості про парк, його історію, а основне – про видове різноманіття рослин і тварин. Виготовлення стенду фінансувалося з міського фонду охорони навколишнього природного середовища. 

В парку постійно проводяться заняття «просто неба», різноманітні дослідження, квести, фести. 

Гроші на мрію 

Проєкт реалізується з мінімальним бюджетом: інструменти діти приносять з дому (шуруповерти, пилки), матеріали підручні (дошки з Палацу і з дому, природні матеріали з лісу та лук – збираються під час одноденних походів та експедицій).  

На корм, саджанці, матеріали діти заробляють самі. Кілька разів на рік вони влаштовують ярмарки «Ідеї, дружні до довкілля». Продають будиночки для комах, годівниці, штучні гніздівлі, тематичні розмальовки, шопери, сувеніри з природних матеріалів, виготовлені власноруч, торбинки для фруктів, які шиють з обрізків тканини (віддають з ательє) бабуся одного з вихованців та педагоги, а оздоблюють самі діти. 

Кліматичний ефект 

Реалізовані рішення формують комплексну систему кліматичної адаптації: 

Терморегуляція: Вікові та дорослі дерева створюють тінь та утримують вологу набагато ефективніше, ніж молоді насадження. Збереження В’яза-велетня та інших вікових і дорослих дерев критично важливе для охолодження території в умовах підвищення температур. 

Утримання вологи: Некошене різнотрав’я утримує вологу в ґрунті, запобігає вигорянню трав’янистого покриву та пересиханню та вивітрюванню ґрунту під час спеки. Компостування та підживлення ґрунту органікою покращує його родючість, структуру та водоутримувальну здатність. 

Біологічний захист: Підтримка популяцій птахів та комах-ентомофагів забезпечує природний контроль шкідників, що стають активнішими в умовах потепління. Це забезпечує біологічний захист рослин (хімічні обробки у містах заборонені або суворо обмежені). 

Посухостійкість: Перехід на багаторічні посухостійкі види рослин (шавлія дібровна, ехінацея пурпурова, пенісетум) замість однорічників зменшує потребу в поливі та забезпечує стабільність зелених насаджень. 

Запилення: Збереження популяцій бджіл, джмелів, метеликів та інших комах через медоносні рослини та місця існування  підтримує екосистемні послуги запилення, критичні для продуктивності міських садів та зелених насаджень. 

Вплив на громаду 

Після реконструкції інфраструктури парк “ожив” – з’явилося багато відвідувачів: дітей, батьків з колясками, літніх людей. Територія стала безпечнішою та привабливішою для щоденного використання. 

У парку Екологічний центр впродовж року проводить квести для учнів шкіл міста, в яких беруть участь понад 100 учасників у кожному. Квести «Ключ від парку», «Я і енергія». «Кліматичний експрес» з елементами дослідження, пошуку та змагання. Квест «Біорізноманіття навколо» – квест про природоорієнтовані рішення в парку та їх значення для збереження біорізноманіття. Станції квестів розташовані біля будиночків для їжаків, будиночків для комах, вікових дерев, куп хмизу. Розроблена авторська розмальовка “Дерева – наші друзі”, яка показує взаємозв’язки в екосистемах. 

«Годівнички діти розповсюджують серед мешканцві міста, які бажають підгодовувати птахів узимку. Багато людей уже знають нас. Приходять до Палацу й просять годівнички, щоб повісити у себе”, – каже Ірина Куроченко. Так поступово формується культура піклування про біорізноманіття.  

Основні бар’єри – конфлікт з традиційним розумінням “чистоти” та “естетики” парку. Комунальні служби систематично вивозять купи хмизу, переставляють таблички про некошене різнотрав’я, зрізають чагарники, які є місцем гніздування. Команда постійно відновлює конструкції та проводить роз’яснювальну роботу. 

Не зупинятися 

Проєкт «Спільний дім» – це не те, що зробили один раз і пішли. Він живе постійно: конструкції треба лагодити, дерева поливати, клумбу прополювати. Зараз діти роблять будиночки для кажанів – це теж буде допомагати контролювати комах-шкідників.  

Без цього парку Екологічний центр не зміг би проводити різноманітних занять у природі, які дуже важливі в екологічній освіті. Його вдалося відстояти, і тепер є можливість показувати дітям на реальних прикладах, як працює турбота про місто та його мешканців. Така практика формує екологічне мислення ефективніше за будь-які підручники. Проєкт розвивається разом із новими поколіннями дітей, а парк допомагає місту адаптуватися до кліматичних змін. 

Головна ідея проста: людина завжди знайде спосіб розвиватися і адаптуватися, маючи знання, бажання та ресурси. А місцеве біорізноманіття потребує нашої підтримки. Команда Екологічного центру показує, що навіть з мінімальним бюджетом можна робити великі зміни. 

Поради іншим громадам 

Ірина Куроченко радить громадам, які планують подібні ініціативи, насамперед провести ретельну діагностику території: дослідити дерева, трав’янистий покрив, фауну, зрозуміти, які види вже є, які під загрозою, що саме потребує підтримки. Без розуміння наявного біорізноманіття важко створити ефективні рішення. 

Критично важливо не чекати на великі бюджети та професійних підрядників. Досвід Екологічного центру доводить, що підручні матеріали, волонтерство та мінімальні ресурси –  це цілком реальний шлях до змін. Діти з інструментами з дому й бажанням щось змінити можуть досягти результатів, які не завжди доступні фаховим організаціям з кошторисами. 

Важливо шукати партнерів та не намагатися зробити все самостійно. Співпраця з різними організаціями, лісгоспами, департаментами дозволяє реалізувати елементи, які недоступні для однієї команди. І найголовніше – треба думати довгостроково. Будь-яка посадка потребує постійного догляду: полив, прополювання, захист. Проєкт не закінчується після урочистого відкриття – він живе разом із парком, разом із сезонами, разом із людьми.