У німецькому місті Камен створили зелено-блакитний кліматичний коридор, що б відновити природний водний баланс та значно знизити ризик підтоплень. Проєкт передбачав ревіталізацію місцевого струмка та від’єднання 80 будинків від загальної каналізаційної системи: тепер дощова вода з їхніх дахів не перевантажує очисні споруди
Окрім захисту від повеней, мешканці отримали комфортніший мікроклімат та привабливі зони для відпочинку. Успіх громади став поштовхом для приватних ініціатив — люди почали самостійно впроваджувати адаптаційні рішення на власних подвір’ях. Водночас відновлення водного циклу покращило якість середовища для дикої природи, сприяючи зростанню локального біорізноманіття.
Шлях адаптації
Позитивний вплив
Зелено-блакитний кліматичний коридор – це «безпрограшний» адаптаційний захід: він одночасно приносить користь людям, природі та економіці, виходячи далеко за межі суто кліматичної адаптації. Такий підхід прагне максимізувати позитивні та мінімізувати негативні наслідки. Наприклад, відведення дощової води від будівель і покращення екологічного стану річки дають результат незалежно від того, чи збільшиться кількість опадів у довгостроковій перспективі.
Загалом проєкт забезпечив довготривалу та економічно ефективну модернізацію місцевої водної інфраструктури, покращення мікроклімату та підвищення стійкості екосистеми. Стара «змішана каналізаційна система», куди потрапляли і дощова вода, і стічні води, підвищувала ризик затоплення під час злив, тоді як зараз сильні дощі вже не спричиняють таких серйозних повеней, а водойми захищені впродовж літа. Відведення дощової води у відновлений струмок покращило природний водний баланс, що посприяло збереженню місцевої фауни та забезпечило кращі місця для відпочинку мешканців.
Як це працює?
Відведення стічних вод від чистої дощової води
Щоб водойма могла природно розвиватися, потрібно було розділити стічні та поверхневі води. Прокладання підземної каналізації стало обов’язковим першим кроком: вздовж річки провели підземну каналізаційну трубу. За умов інтенсивніших злив через зміну клімату це рішення знижує ризик повеней – стік сповільнюється завдяки звивистому руслу річки та просочуванню води через природне дно й береги. Екологічне оздоровлення, стале управління дощовою водою та її раціональне використання дозволяють суттєво знизити пікові навантаження на каналізаційну мережу. З підвищенням літніх температур водойми схильні до пересихання. Завдяки поповненню відкритих водойм дощовою водою водний цикл залишається збалансованим навіть у посушливі періоди, а випаровування покращує мікроклімат.
Екологічне поліпшення
Бетонне дно струмка прибрали (крім окремих ділянок, наприклад під мостами), і річка почала текти новим, вищим і ширшим руслом, утворюючи меандри там, де це було можливо. Укріплені береги повернули у природний стан. До початкових посадок незабаром додалася дика рослинність: вздовж водойми буйно розквітла зелень. Щоб розвивалося біорізноманіття, водоймі потрібен простір – тому до проєкту залучили сусідні ділянки для створення водно-болотних угідь. Реалізація такого масштабного проєкту стала можливою завдяки синергії місцевої влади та громади.
Початковий стан
Потік Херенер Мюльбах був каналізованою водоймою, що слугувала відкритою системою стічних вод, – це породжувало екологічні та соціальні проблеми.
Пряме бетонне русло несло суміш відходів і дощової води та було класифіковане як значно змінений об’єкт згідно з Водною рамковою директивою ЄС. Погана якість води завдавала шкоди місцевому біорізноманіттю, знижувала стійкість екосистеми і поширювала неприємний запах навколо. Екстремальні опади почастішали, що спричиняло повені та загрожувало приватній власності і промисловості поблизу. До того ж небезпечна форма каналу унеможливлювала будь-яке рекреаційне використання водойми.
Допоміжні фактори
Ключову роль у реалізації проєкту відіграла комунікація – особливо там, де йшлося про відключення зливової каналізації на приватних ділянках. На старті мешканці здебільшого не пов’язували зміну клімату з власним майном. Тому розробили комунікаційну стратегію: інформували про проєкт, пояснювали необхідність відключення і надавали індивідуальну допомогу. До завершення проєкту більшість власників нерухомості в районі Херенер Мюльбах усвідомили потребу адаптуватися до кліматичних змін і зрозуміли, як кожен може зробити свій внесок. Людей заохочували до дій заради покращення міського клімату.
Для отримання політичної та громадської підтримки важливо мати надійні наукові докази потенційних переваг – переваг, що виникають незалежно від зміни клімату – і порівнювати їх з альтернативними підходами. Результати таких порівняльних аналізів варто поширювати через цільові інформаційні кампанії, щоб наочно показати екологічні, соціальні та економічні вигоди і тим самим зміцнити суспільну підтримку адаптаційних заходів.
Перешкоди та виклики
На деяких ділянках, де водойми екологічно оздоровлювало водне управління, Невдовзі після завершення будівельних робіт було висаджено занадто багато рослинності, через що виникло надмірне заростання. Природа швидко освоює сприятливі умови, і рослинність розрослася настільки, що дерева й чагарники поглинали майже всю воду з водойми – місцевість перетворювалася на суто зелений коридор без відкритої води. Сьогодні зелено-блакитний коридор у Камені – збалансована екосистема з водоймою та прилеглими водно-болотними угіддями.
Скільки це коштувало?
Витрати на планування та будівництво поділили між районом, департаментом охорони навколишнього середовища і приватним власником, відповідальним за технічне обслуговування. Кошти на розробку керівних принципів – підготовку матеріалів, друк і публікацію – закладено в річний бюджет департаменту охорони навколишнього середовищаю Додаткових витрат не було.