На Миколаївщині виноград вирощують в умовах, де посуха й спека стають дедалі серйознішим викликом. Та це не означає, що від справи варто відмовитись. У селі Петрово-Солониха Веснянської громади поглянули на проблему під іншим кутом – на виноградниках Steppe Wines змінили підхід до догляду за ґрунтом: залишили міжряддя вкритими травами, висівають медоносні культури, зберігають степові ділянки та відмовилися від синтетичних гербіцидів. Так поступово впроваджують регенеративне виноградарство – практику, яка допомагає землі відновлюватися і краще переживати посушливі періоди.
Проєкт «Регенеративне виноградарство Причорномор’я: адаптація до зміни клімату через відновлення ґрунтів, біорізноманіття та природоорієнтовані рішення» реалізують із 2024 року. Його ініціатор і координатор – голова громадської спілки «Асоціація крафтових виноробів Причорномор’я» Георгій Молчанов поділився власним досвідом впровадження змін.
Ідея, яку привезли з Каліфорнії
“Асоціація крафтових виноробів Причорномор’я” працює з 2019 року. Після початку повномасштабної війни її учасники почали працювати, зокрема, над відновленням виноградарства на Миколаївщині та Херсонщині. Тож велика частина роботи пов’язана із закладанням виноградників на розмінованих землях.
Так, у 2024 році п’ятеро українських фермерів побували в Каліфорнії в межах проєкту Rotary «Mines to Vines» – «Від мін до виноградників». Там вони побачили, як працюють із ґрунтом на виноградниках у Долині Напа. Для українських виноробів цей досвід виявився надзвичайно практичним. Каліфорнія, як і Південь України, має посушливий клімат. Там виноградарі давно шукають способи зберегти воду та не виснажувати землю.
«Дуже добре, що це була Каліфорнія. Такі ж посушливі штати, як у нас Миколаївщина. Ми побачили, як там працюють із сидератами, і після повернення почали адаптувати ці практики у себе», – розповідає Георгій Молчанов.
Команда не стала копіювати американську технологію один в один. Почали перевіряти, які рослини та методи підходять саме для місцевих умов.
Чому міжряддя перестали залишати чорними
У традиційному виноградарстві міжряддя регулярно обробляють. Рослинність прибирають і земля залишається відкритою. Цей спосіб називають «чорним паром». На посушливому Півдні така земля швидко нагрівається та втрачає вологу. Сильний вітер може забирати верхній шар ґрунту. Під час злив вода швидко стікає поверхнею і може змивати родючий ґрунт. У Steppe Wines вирішили залишити міжряддя під рослинним покривом.
«Ви їдете на виноградник: сам виноградник зелений, а земля – чорна. Це класична картина, яку бачили роками. Ми показуємо інший підхід – не треба постійно тримати землю відкритою. Тож у нас поміж виноградними рядами ростуть трави та цвітуть польові квіти», – пояснює Георгій Молчанов.
На винограднику експериментують із ґрунтопокривними культурами: природними степовими травами, багаторічниками та сидератами. Серед останніх випробовують гірчицю, популярну серед виноградарів Каліфорнії. Навесні її цвітіння підтримує місцевих комах, а після скошування органічна маса залишається на поверхні й живить ґрунт. Поки це дослідний крок, тому що у сухому кліматі гірчиця поводиться не завжди передбачувано.
«Навесні вона сходить, цвіте як медонос, а потім її можна скосити або залишити як покрив. Ми ще будемо пробувати інші суміші», – каже Георгій.
Як рослинність захищає ґрунт
Постійний рослинний покрив дає винограднику кілька переваг. Насамперед коріння зміцнює ґрунт і запобігає вітровій ерозії. Під час сильних злив рослини стримують поверхневий стік води, що критично важливо для захисту схилів від змивання. Крім того, покрив береже землю від перегрівання, а його рештки збагачують ґрунт органікою.
«У нас посуха і сильний вітер. Залуження міжряддя зупиняє вітрову ерозію. Коли йдуть сильні опади, коріння утримує верхній шар ґрунту, тому зменшується і водна ерозія», – пояснює автор рішення.
Ще одна зміна – відмова від синтетичних гербіцидів. Виноградники обробляють органічними засобами
У винограднику залишають місце для дикої природи
Steppe Wines працює не лише з міжряддями. На території створюють медоносні та буферні зони, а поруч із виноградниками зберігають степову рослинність і байрачний ліс.
Загалом проєкт охоплює понад 14 гектарів. Шість гектарів наявного виноградника мають постійний рослинний покрив із природних степових трав. Ще на шести гектарах колишніх орних земель заклали новий виноградник із біологічними розривами та медоносними зонами. Ще два гектари степу та байрачного лісу залишили як природну територію. Для сільськогосподарських угідь така різноманітність має практичне значення: природні ділянки підтримують екосистемні зв’язки, а медоноси забезпечують кормом запилювачів та приваблюють хижих комах, які стримують шкідників.
Проєкт із бюджетом 80 тисяч гривень
Загальний бюджет проєкту становить близько 80 тисяч гривень. Основні витрати фінансує сімейне господарство Steppe Wines. Кошти спрямовують на закупівлю насіння та висів багаторічних трав, сидеральних і медоносних культур, розвиток виноградника та органічні методи господарювання.
При цьому частина рішень доступна навіть невеликим господарствам. Насіння трав чи сидератів (так звані “зелені добрива” – це спеціальні рослини, які висівають на вільній від основних культур землі не заради врожаю, а для покращення структури та родючості ґрунту. Згодом їх скошують та заорюють у землю або залишають на поверхні) не потребує великих вкладень. Складнішим, каже координатор проєкту, є перехід від звичної технології до іншої: треба спостерігати за ґрунтом, підбирати рослини, перевіряти результати та поступово змінювати систему догляду.
Саме тому досвід Steppe Wines показовий та демонстративний для інших виноробних господарств. Наприклад, ГС «Асоціація крафтових виноробів Причорномор’я» об’єднує 15 виноробень. Отримані під час навчання в США знання передають іншим учасникам. Частина з них уже впроваджує аналогічні практики або планує це робити, адже для Півдня України це особливо актуально. Клімат змінюється – посухи стають довшими, а спека – сильнішою. Тож господарствам доводиться працювати з тим, що є: зберігати воду, захищати ґрунт і підтримувати його родючість.
Георгій Молчанов радить іншим виноградарям починати з невеликих ділянок і перевіряти різні варіанти.
«Треба впроваджувати і дивитися. Ми намагаємося показувати ці практики, дивитися, що роблять у Європі та Америці. Ми хочемо отримувати екологічне вино, екологічну ягоду. Ці знання є, вони відкриті. Треба впроваджувати їх у себе», – говорить він.
Важливий висновок від Steppe Wines: адаптація до зміни клімату може починатися з найпростіших доступних природних рішень. Живий рослинний покрив, корені багаторічних трав, медоносні культури та збережені степові ділянки поступово формують систему, яка краще утримує воду, захищає землю від ерозії та створює умови для більшого біорізноманіття.
Для виноградарства Півдня, де кожен період посухи стає серйозним випробуванням, така зміна підходу може стати одним із практичних інструментів адаптації. І для її початку не завжди потрібні дорогі технології, бо іноді перший крок – дозволити землі знову стати живою.