Перетворити забруднену землю, яка роками фактично не використовувалася для сільського господарства, на ресурс для відновлення ґрунтів та майбутнього виробництва енергії. Саме так у Теофіпольській громаді вирішили використати територію біля очисних споруд, де накопичуються стічні води та забруднюється ґрунт. У межах проєкту «Фіторемедіація для відновлення ґрунтів та збереження біорізноманіття Теофіполя» тут висадили 160 тисяч саджанців міскантусу – багаторічної енергетичної культури, яка може поглинати частину забруднювачів із ґрунту, поступово повертати йому органіку та водночас давати біомасу для виробництва палива. У перспективі міскантус має стати для громади місцевою сировиною для виробництва пелет, тепла та електроенергії, а сама плантація – прикладом того, як забруднені землі можна поступово повертати до корисного використання.
Про те, чому для проєкту обрали саме міскантус, як громада досліджувала забруднення земель біля очисних споруд, а також про перспективи вирощування енергетичної культури розповів Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев.
Очищення забруднених земель рослинами, або деталі проєкту-2025
Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев розповідає, що очисні споруди були одним із проблемних питань ще з часів колишнього району. Їхнє комплексне оновлення потребувало значних ресурсів, яких раніше не вистачало. А місцевість біля очисних споруд вважалася найбільш забрудненою і непридатною для агроробіт. Так, 7 років тому там облаштували перетічні ставки для природного доочищення стоків. Це певне рішення, але воно не високотехнологічне і не гарантувало повного очищення від усіх сучасних забруднювачів.
Вирішити цю проблему допомогли європейські партнери у межах грантового фінансування. Селищна рада не виділяла бюджетних коштів на цю ініціативу: комунальні підприємства виконали підготовчі роботи, а бізнес надав техніку для обробітку землі та висадки.
Під проєкт обрали найбільш забруднену земельну ділянку Теофіполя, що розташована на очисних спорудах. Там накопичуються нечистоти та стічні води, які негативно впливають на стан ґрунтів та річки Полква.
У 2025 році громада сформувала грантову заявку під назвою «Фіторемедіація для відновлення ґрунтів та збереження біорізноманіття в Теофіпольській громаді». Проєкт обʼєднав 4 напрямки: екологія, економіка, енергонезалежність з використанням альтернативної енергетики та освіта. На нього європейські партнери виділили грантові гроші – 50 тисяч євро. Допомагали у цьому процесі співпраці та перемовин представники Посольства Республіки Словенія в Україні, Slovenia Aid & Partnerships, Хмельницька обласна військова адміністрація, Агенція регіонального розвитку Хмельницької області та ГО «Хмельницький енергетичний кластер».
У межах ініціативи восени 2025 року було закладено першу в Україні комунальну плантацію міскантусу гігантського.
У рамках першого етапу проєкту провели комплексні дослідження: відібрали зразки мулу, ґрунту біля ділянки, води в очисних спорудах, у відвідному рові та в річці. Аналізи підтвердили, що природного очищення недостатньо і частина забруднюючих компонентів потрапляє в ґрунт та воду.
Міскантус може акумулювати частину таких компонентів, зменшуючи їхній вплив на довкілля. Там же висадили 160 тисяч саджанців міскантусу. Для очищення води у перетічних басейнах очисних споруд використали іншу рослину – хлорелу.
Загалом у 2025 році проєкт, який тривав 9 місяців, передбачав:
- Аналіз стічних вод, прилеглих водойм та ґрунтів в районі очисних споруд;
- Висадка плантації з 160 000 ризом (кореневищ) рослини Miscanthus giganteus на забрудненій від очисних споруд землі, яка не придатна для сільського господарства;
- Обробка стічних ям та прилеглих водойм спеціалізованими речовинами (хлорела);
- Створення біоплато для очистки стічних вод, шляхом висадки фіторослин;
- Розчистка мулу в місці впадання стічних вод в річку та його лабораторний аналіз;
- Науковий супровід проєкту, створення наукових матеріалів та проведення досліджень;
- Створення навчального курсу для місцевого аграрного ліцею, який сприятиме розширенню знань учнів про вирощування та застосування енергетичних рослин;
- Організація онлайн та офлайн семінарів.
Цьогоріч, у 2026 році, проєкт «Біонергетичний кластер: освіта, чиста енергія, відновлення ґрунтів Теофіпольської громади» також втілюють завдяки грантовим коштам, виділеним Посольством Республіки Словенія в Україні. На 2026 та 2027 роки передбачено по 70 тисяч євро фінансування.
Другий етап у 2026 році вже реалізовано. Він передбачав придбання чотирирядної саджалки, яку передали комунальному підприємству КП «Теофіпольлісвод», а працівників комунального підприємства навчили працювати з технікою, а також та розширення площі плантацій енергетичної рослини міскантус ще на 8 гектарів. Якщо першу плантацію було створено на площі 8 га, то у 2026 році додали ще 8 га.
Наступного року громада планує отримати також збиральну техніку, і це буде збігатися з термінами збору міскантусу на першій плантації, яку висадили восени 2025 року.
У довгостроковій перспективі висадка міскантусу дозволить перетворити забруднені ґрунти на родючі землі, які будуть придатні для сільського господарства через 20-25 років. Також вона сприятиме переходу Теофіпольської громади на екологічно чисті види палива.
Чому саме обрали міскантус для висадки в громаді?
Міскантус – багаторічна енергетична культура, яка після створення плантації може давати врожай протягом 20-25 років. На відміну від енергетичної верби чи тополі, які зазвичай збирають раз на кілька років, його можна заготовляти щороку.
Він не є інвазійною культурою: не поширюється неконтрольовано на сусідні ділянки, адже розмножується ризомами (підземними пагонами), а не насінням. Його можна вирощувати на малопродуктивних землях, непридатних або малопридатних для традиційного землеробства.
Коренева система міскантусу працює як природний біофільтр, затримуючи фосфати, нітрати та інші забруднювачі. Цей процес носить назву фіторемедіація. Також ця рослина ефективно поглинає вуглекислий газ, що сприяє зниженню викидів парникових газів та поліпшенню загального стану довкілля. Саме тому він став основою першого проєкту біля очисних споруд.
«Рослина має відносно низьку потребу в добривах, а значна частина листя щороку залишається на полі, перегниває й повертає органіку в ґрунт, поступово формуючи родючий шарів. Тому на малопродуктивних і деградованих землях вона може не лише давати біомасу для енергетичних чи інших потреб, а й сприяти відновленню ґрунту. Це оптимальна культура для фіторемедіації, адже вона поєднує екологічну користь та економічні вигоди», – пояснює координатор проєкту та керівник ГО «Хмельницький енергетичний кластер» Степан Кушнір.
Екологічна та економічна вигода міскантусу
«Міскантус для нас — це не просто паливо, а багатофункціональний ресурс, – наголошує Михайло Тененев, – адже його можна перетворювати на пелети, виробляти з нього тепло й електроенергію, продавати як сировину, переробляти в інші продукти.
Формування місцевої сировинної бази біомаси відкриває багато можливостей. Передусім це виробництво тепла й електричної енергії, що особливо важливо в умовах війни та потреби у розподіленій генерації. Це також нові напрями бізнесу: виробництво меблевих компонентів, екологічних будівельних матеріалів, елементів для екобудинків, сувенірної та автентичної продукції.
Оптимальна модель – забезпечити автономність громади там, де це економічно доцільно, а надлишок ресурсу реалізовувати та спрямовувати дохід на розвиток.
Тому паралельно з розширенням плантацій у Теофіполі закупили й монтують лінію з виробництва паливних пелет. Це дасть змогу переробляти зібраний міскантус на місці та використовувати його як паливо.
«Сьогодні комунальні заклади громади споживають близько 800 тонн паливних пелет на рік. Найбільшими споживачами є центральна лікарня, школи, дитячі садки та школа мистецтв. Ціна пелет дуже нестабільна: якщо раніше вона становила близько 7–7,5 тис. грн за тонну, то згодом сягала 15–20 тис. грн. Тому власна сировина та власна переробка є питанням не лише економії, а й стабільності. Стратегічна мета — сформувати до 1 000 гектарів енергетичних плантацій. Такий масштаб потенційно дасть понад 20 тисяч тонн біомаси на рік. Її можна використовувати для виробництва пелет, тепла, електричної енергії, паперу, меблевих та будівельних матеріалів або продавати як сировину. За умови глибокої переробки потенційний економічний ефект для громади може сягати до 5 мільйонів євро на рік», — підкреслює пан Тененев.
Потреба в біомасі також змінюватиметься. Тому в громаді працюють над енергоефективністю: утепленням будівель, заміною вікон, модернізацією систем опалення та встановленням сонячних станцій на комунальних об’єктах. Наприклад, після комплексної термомодернізації лікарня потенційно зможе споживати щонайменше вдвічі менше енергоресурсів. Це означає, що менше біомаси потрібно буде спрямовувати на опалення, а вивільнені кошти можна буде використати для інших потреб громади — зокрема для оновлення медичного обладнання, а не просто для опалення будівель, кажуть там.
Перший рівень — виробляти власні пелети й забезпечувати ними комунальні заклади. Наступний, більш амбітний рівень — створити систему когенераційних установок у різних населених пунктах громади. Вони працюватимуть на місцевій біомасі, вироблятимуть електричну енергію, а тепло від когенерації використовуватиметься для опалення комунальних об’єктів та інших потреб.
Загалом проєкт уже має не лише екологічну, а й економічну та енергетичну логіку. Міскантус можна вирощувати і на звичайних землях, якщо подальше виробництво тепла, електроенергії чи біопалива робить це економічно доцільнішим за традиційне землеробство.
«У нашому екоіндустріальному парку передбачено підприємство з виробництва пакувального паперу та картону. Міскантус містить до 68 % целюлози, тому може стати місцевою сировиною для такого виробництва. Після отримання перших результатів плануємо залучати не лише агропідприємства, а й жителів сільських територій. Для домогосподарств це може стати джерелом енергонезалежності або додаткового щорічного доходу з невеликої площі землі. Уже зараз є інтерес до співпраці, пропозиції щодо експорту пелет із міскантусу та інших напрямів переробки. Його також використовують як гіпоалергенну підстилку для тварин», – підкреслює Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев.
Мета — створити не просто паливний запас, а власний дохідний енергетичний ресурс громади. Кошти від його використання мають спрямовуватися на розвиток освіти, медицини, дорожньої та іншої інфраструктури в усіх селах громади.
Майбутні аграрії вчаться вирощувати енергетичні культури
Проєкти «Фіторемедіація для відновлення ґрунтів та збереження біорізноманіття Теофіполя» та «Біоенергетичний кластер: освіта, чиста енергія, відновлення ґрунтів Теофіпольської громади» мали від початку й важливу освітню місію.
У 2025 році до висадки міскантусу долучилися учні Теофіпольського професійного аграрно-промислового ліцею.
Ліцей розташований на території громади, має землю та потенціал для практичної підготовки учнів. Біоенергетика, циркулярна економіка, вирощування енергетичних культур, відновлювана енергетика й енергонезалежність — перспективні напрями для оновлення навчальних програм.
Поруч є потужна практична база: біогазовий комплекс, інші аграрні та енергетичні підприємства, а тепер і плантації міскантусу. Громада готова пропонувати нові напрями підготовки, практичні заняття та дослідні ділянки. Тож разом з очищенням ґрунту, води, у перспективі — переходу на альтернативні види палива, Теофіпольська громада також може виховувати майбутніх фахівців з вирощування енергетичних культур.
Досвід Теофіполя з міскантусом хочуть перейняти інші регіони
В Україні вже зареєстровані сорти міскантусу, працюють компанії, які вирощують його у промислових масштабах: наприклад, вони постачали Теофіполю посадковий матеріал і техніку. Є позитивні приклади і в Хмельницькій області: плантації там існують уже 6-7 років, а біомасу використовують для виробництва електричної й теплової енергії. У Європі, зокрема у Франції, міскантус давно застосовують фермери як джерело біомаси та спосіб зменшувати витрати на енергоносії.
А громади із Запорізької, Одеської та Тернопільської областей уже цікавилися проєктом і очікують побачити перший практичний результат: як розвиватиметься плантація, якою буде врожайність і економіка переробки. Коли Теофіполь матиме таку інформацію, там будуть готові системно ділитися досвідом і допомагати іншим з подібними рішеннями.
Досвід Теофіполя показує, що природоорієнтовані рішення можуть одночасно вирішувати кілька проблем громади, а не лише одну. Завдяки висадці міскантусу та фіторемедіації, громада повертає в обіг землю, яка роками простоювала; це майбутнє джерело палива для лікарні й шкіл замість нестабільних за ціною закупівельних пелет; це навчальна база для ліцею, який готує фахівців нового покоління, та потенційний дохідний ресурс, кошти від якого громада зможе спрямовувати на розвиток медицини, освіти й доріг.