Про зміну клімату можна годинами розповідати на лекціях. Однак дитині значно цікавіше взяти до рук зразок дерева, порахувати кільця і спробувати з’ясувати, чому в один рік дерево росло краще, а в інший — гірше.
Саме на такому підході побудований «ЕкоХогвартс» — методика неформальної кліматичної освіти, яку створили на кафедрі фізичної географії, геоморфології та палеогеографії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Її авторка — завідувачка кафедри Дарія Холявчук. Вона разом зі студентами перетворює дендропарк та лабораторії університету, міські простори на майданчики для навчання дітей, школярів і дорослих. Та сподівається. що їх досвід надихне не лише Чернівці.
Чому саме «ЕкоХогвартс»
Чернівецький університет часто називають українським Хогвартсом. Архітектура закладу нагадує казкову школу – його корпуси розташовані в колишній Резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Для Дарії Холявчук це ще й про атмосферу, в якій наука може бути цікавою.
«Як викладач я надихаюся своїми студентами. І вони найкраще знають, що треба цьому світу, бо вони молоді і натхненні», – розповідає вона.
Сам університет, за її словами, теж багато в чому підштовхнув до цієї ідеї. Тут є давні традиції природничої науки, дендропарк, лабораторії. Метеорологічні спостереження у місті ведуть ще з 1852 року. Тобто не треба було вигадувати спеціальний майданчик. Він уже був. Потрібно було лише придумати, як використати його для спілкування з людьми, які не вивчають клімат професійно.
«Я викладачка природничих наук, кліматології, тож пояснюю усі процеси студентам з наукової точки зору. Це стало відправною точкою. Ми замислились як цією інформацією поділитися з іншими людьми, як навчити їх бути дружніми до природи», – пояснює Дарія.
Розпочали з доволі традиційних заходів: до університету приходили діти на пізнавальні заходи. Студенти показували їм лабораторії, розповідали про природу, погоду, дерева. Потім стало зрозуміло: дітям хочеться не лише слухати. Їм треба щось робити. Так з’явилися перші ігрові формати, а згодом – повноцінні природоорієнтовані квести.
Дитина сама шукає відповідь
На переконання Дарії, це, мабуть, найважливіша особливість методики. Дитині не кажуть: «Ось вам зміна клімату, запам’ятайте п’ять визначень». Їй дають, наприклад, шматочок дерева. За річними кільцями можна побачити, як дерево росло протягом свого життя. Якщо кільця широкі – умови для росту були сприятливішими. Якщо вузькі – дерево переживало складніший період.
Звісно, одного лише кільця недостатньо, щоб сказати, яка саме причина вплинула на стан дерева. На його ріст впливають температура повітря, опади, конкуренція з іншими рослинами, хвороби та інші чинники. Саме це і стає приводом для дослідження. Дарія переконана, що за цими кернами (тонкими циліндричними зразками деревини, які беруть зі стовбура живого дерева за допомогою спеціального бура) можна побачити історію дерева, яке реагує на зміну клімату.
Школярі рахують кільця, порівнюють їх, аналізують, і в процесі у них виникають питання, які спонукають дізнатися більше. Концепція ЕкоХогвартсу, кажуть викладачі, створена саме заради цього бажання вивчати та шукати відповіді.
«Інколи мої студенти навіть казали, що для них це як виклик, бо трапляються такі розумні учні, яким цього замало, і вони починають допитувати більше», – розповідає Дарія.
«ЕкоХогвартс» має програму для різного віку
Методика побудована за принципом наскрізного навчання. З найменшими дітьми працюють через казки, ігри та прогулянки: розповідають про дерева, природні явища чи енергію, не перевантажуючи програму складними поняттями. Старшим школярам уже показують метеостанції, сонячні панелі або керни дерева, залучаючи їх до простих дослідів та формування власних висновків.
Менторами виступають студенти-географи: вони проводять частину занять, допомагають молодшим учасникам і пояснюють складний матеріал. Для майбутніх педагогів це також практична школа.
«Для студентів це чудовий майданчик, аби навчитися ділитися знаннями та пояснювати, як застосовувати їх у повсякденному житті», — говорить Дарія Холявчук.
Завдяки цьому одна й та сама ідея працює на різних рівнях. Діти дошкільного і молодшого шкільного віку дізнаються, що дереву потрібні вода, ґрунт і світло. Старшокласники досліджують, як воно реагує на довкілля. Студенти вчаться пояснювати ці процеси іншим, а фахівці громад отримують готовий формат для власних природоорієнтованих заходів.
Перші заходи показали: людям цього справді не вистачає
Методику почали створювати та випробовувати у 2025 році в межах міжнародного освітнього проєкту «Розвиток потенціалу у сфері охорони природних лісів у Східних Карпатах», який реалізовували спільно з Університетом Менделя у Брно.
Одним із перших масштабніших заходів стали «Лікарі дерев». 30 жовтня 2025 року до дендропарку ЧНУ прийшли 30 дітей віком від 6 до 10 років та 20 батьків. Діти знайомилися з деревами та ботанічними пам’ятками через гру. Організатори отримали результат, якого, за словами Дарії, не зовсім очікували: на захід прийшли навіть бабусі та мами з дітьми у візочках. Спочатку викладачка навіть не знала, як пояснювати наукові речі зовсім маленьким учасникам.
«Я спочатку подумала, що я ж, передусім, науковець, як же я буду цим діткам щось розказувати? Однак наші студенти знайшли підхід».
Саме студенти придумали простіші ігрові образи – чарівників, фей, маленькі подарунки для учасників. І це спрацювало. Батьки після заходів почали питати, коли буде щось подібне наступного разу.
«Мами настільки були в захваті, що просили розповісти більше, пояснити як процеси будуть відбуватися в іншу пору року, який вплив вони матимуть у подальшому», – пригадує Дарія.
Для неї це стало сигналом, що людям цікава тема довкілля, зміни клімату зокрема, якщо говорити про неї зрозуміло і показувати те, що відбувається поруч.
У Чернівцях квест перетворили на мобільну лабораторію
Методика не залишилася університетською експериментальною програмою. Її розробили як готовий інструмент кліматичної освіти для шкіл, громад і міських екологічних програм, який допомагає пояснювати кліматичні ризики та способи адаптації до них. У процесі її почали використовувати під час міських заходів, важливою стала співпраця з Відділом енергоефективності та кліматичної політики Чернівецької міської ради.
«Ми зрозуміли, що ми можемо один одному допомогти в тому, щоб масштабувати подібні заходи, щоб донести інформацію більшій кількості людей», – пояснює Дарія.
11 червня 2026 року під час Днів сталої енергії в Чернівцях провели науково-ігровий квест «Вартові Резиденції» для дітей 8–10 років. Учасники працювали на двох мобільних лабораторіях – «Небо» та «Скарби Землі». Діти користувалися переносною метеостанцією, досліджували дисперсію світла, збирали гідроконструктори, створювали природні фільтри для води та змагалися в екосортуванні сміття. Все відбувалося одночасно. Дитина щось вимірює, щось збирає, десь помиляється, пробує ще раз. І паралельно дізнається, як працюють природні процеси та що можна зробити для більш ощадливого використання ресурсів, підвищує свою кліматичну грамотність.
Гроші, обладнання і партнери
Зробити такий захід лише силами ентузіастів складно. Потрібні метеоприлади, матеріали для дослідів, обладнання для лабораторій, логістика. Навіть на невеликі призи для дітей потрібно знайти фінансування. Тож довелося шукати партнерів.
«Труднощі, передусім, вони стосуються логістики та придбання супутніх матеріалів, підтримки фінансової в цьому напрямку. Тому що навіть, щоб якісно зробити той захід, він потребує цікавих роздаткових матеріалів, локацій та приладів», – пояснює Дарія.
Перші заходи отримали підтримку в межах партнерського компонента міжнародного освітнього проєкту. На закупівлю матеріалів спрямували 40 200 чеських крон. Ще 500 євро використали в межах Днів сталої енергії під егідою Чернівецької міської ради та «Угоди мерів – Схід».
За ці гроші придбали демонстраційні матеріали, прилади для відбору кернів, дидактичні інструменти для квестів, матеріали для лабораторій, сертифікати та екологічні призи. Партнерами стали Чернівецька міська рада, Університет Менделя у Брно та Посольство Чеської Республіки в Україні.
«Проєкт – це пошук партнерства та співпраці. І, насправді, можна знайти підтримку, якщо над цим працювати».
Навіщо взагалі громаді така освіта
На перший погляд може здатися, що квест для дітей і адаптація до зміни клімату – речі з різних площин. Однак зв’язок тут прямий. Місту доводиться реагувати на спеку, сильні опади, зміни режиму вологи, стан зелених насаджень. Для цього потрібні інфраструктурні рішення. Потрібні також і люди, які розуміють, навіщо вони потрібні. Якщо мешканець знає, чому дерева важливі для міста під час спеки, він інакше сприймає зелені насадження. Якщо школяр розуміє, як працює сонячна енергетика, тема відновлюваних джерел перестає бути чимось далеким. Якщо людина бачить, як природний фільтр очищує воду, вона краще розуміє сам принцип природоорієнтованих рішень.
Дарія Холявчук каже, що спочатку завдання було скромнішим:
«На початку це була можливість для студентів навчитися доносити наукові знання простою мовою до громадськості і дітей. Це, передусім, було частиною їхнього навчання. Зараз це переросло у навчання впродовж життя для розуміння природи».
Тепер команда хоче, щоб люди різного віку розуміли, як вони можуть впливати на адаптацію громади до зміни клімату.
«Наймасштабніша мета, напевно, така – щоб кожен у нашій громаді розумів, як він може долучитися до природоорієнтованих рішень і до адаптації до зміни клімату через навчання впродовж життя».
«Хочеться, щоб це працювало не тільки в Чернівцях»
«ЕкоХогвартс» уже вийшов за межі одного заходу чи одного методичного матеріалу. До програми приходять нові учасники. Студенти набувають досвіду менторства. Міські структури підключають університетську команду до екологічних подій. Саму методику продовжують удосконалювати та доповнювати даними нових досліджень, а також адаптовувати під кожен захід, залежно від того, на яку аудиторію він спрямований.
Дарія Холявчук бачить запит та можливість розширення практики.
« Студенти побачили, що недостатньо бути тільки вчителем у школі, щоб популяризувати такі речі. Ти можеш йти до громад, пропонувати подібні нетрадиційні рішення такі, як навчання в дендропарку та міських лісах, казково-ігрові екскурсії про цінність дерев і прикладні наукові квест-лабораторії. Я мрію, щоб ми змогли бути корисними не тільки для Чернівців, а для громад усього Карпатського регіону, принаймні Українських Карпат».