Коли вода стає союзником, а не ворогом
У центрі Рівного, неподалік від історичної будівлі паспортного столу та «Простору інтеграції», є невелика зелена зона. Ще кілька років тому тут валялося будівельне сміття, розліталися відходи з контейнерів, ріс борщівник Сосновського, а після дощів утворювалися калюжі, які не можна було обійти кілька днів поспіль. Сьогодні це – дощовий сад, який не лише прикрашає місто, але й допомагає йому адаптуватися до кліматичних змін, акумулюючи зливову воду та створюючи простір для біорізноманіття.
Історія цього місця – про наполегливість, громадську ініціативу та віру в те, що навіть невеликі зміни можуть зробити місто кращим для життя.
Як народжувалася ідея: від дерева до простору
Все почалося з громадської ініціативи «Сад історій в Рівному», створеної влітку 2015 року командою ентузіасток, які хотіли допомагати місту ставати зеленішим. Перші кроки були складними – проби, помилки, навчання. У 2018 році команда запросила спеціалістів зі Львова, пройшла навчання європейським стандартам озеленення і зробила першу якісну висадку на вулиці Симона Петлюри – колись випаленій сонцем парковці.
Щоб показати, що таких прикладів має бути більше, ініціатива вирішила створити кілька демонстраційних об’єктів у різних куточках міста. У 2019 році в рамках спільнокошту, підтриманого торговим центром «Злата Плаза», іншим місцевим бізнесом та мешканцями, команда висадила 30 дерев у різних куточках міста. Одне з них – платан – з’явилося саме на вулиці Словацького, неподалік простору «Інфохаб». Це було видове місце в центрі, але дуже занедбане. За кілька років до того там зробили ремонт бруківки, а будівельне сміття просто згорнули в зелену зону. Стояв баркас з мобільною кав’ярнею, загальні смітники постійно переповнювалися, сміття розліталося вітром. Зелена зона виявилася в підвішеному стані: ні на балансі міста, ні паспортного столу. Її ніхто не прибирав, не доглядав. А поруч стояли загальні смітники, вміст яких вітром розлітався по території. Тож активісти вирішили не зупинятися на висадці одного дерева.
Від смітника до дощового саду: технічні рішення
Справжній поворот у долі цього зеленого простору стався в 2022 році, коли до ініціативи долучився бізнес – IT-компанія SoftServe, яка в рамках своєї екологічної програми запропонувала фінансову підтримку для озеленення. Команда одразу зрозуміла: це шанс перетворити найболючішу точку центру міста на справжню родзинку.
Мобілізувавши зусилля волонтерів та локального бізнесу, розпочали роботи з розчищення території. Узгодивши дії з департаментом інфраструктури та благоустрою вивезли будівельне сміття, зняли верхній забруднений шар ґрунту, прибрали залишки асфальту, позбулися борщівника.. І тут природа сама підказала рішення: після дощу стало очевидно, що зелена зона є природним акумулятором зливової води з мікрорайону. Тоді вирішили спробувати зробити дощову яму.
Консультації надавала ландшафтна архітекторка Марія Голюк. Технологія виявилася простою, але ефективною:
● викопали дві великі ями під певний об’єм води;
● вистелили геотекстилем (мембрана для фільтрації);
● засипали крупним щебенем, щоб створити простір для води;
● закрили зверху геотекстилем;
● насипали зверху тонкий шар щебеню для позначення місця.
Принцип роботи: велика кількість води одразу збирається в проміжки між великим щебенем, потім поступово фільтрується і вбирається в ґрунт.
Наступний етап – завезення якісного ґрунту та висадка рослин. По периметру посадили кущі (пухироплідник, спірею, бузок, будлею), створюючи затишок всередині. Посіяли різнотрав’я – рослини, здатні витримувати періодичне затоплення. Зберегли наявну липу та новопосаджений платан. Бюджет був невеликим, тож в перспективі залишається ідея встановити тут зручні лави, велопарковку та водопроникне мощення навколо, аби створити затишний простір для людей.
Загальний бюджет проєкту склав близько 27 тисяч гривень (2022 рік), включаючи роботу техніки, ґрунт, рослини. Важливо: вся робота виконувалася волонтерами, без оплати праці. За ринковими цінами з урахуванням оплати роботи вартість могла б зрости в півтора-два рази.
Кліматичний ефект: коли кожна краплина на рахунку
Дощовий сад на Словацького вирішує одну з ключових проблем міст у часи зміни клімату – управління зливовими водами. Замість того щоб стікати по асфальту, створюючи калюжі та перевантажуючи каналізацію, вода тепер акумулюється в зеленій зоні, поступово вбираючись у ґрунт. Це рішення особливо актуальне в умовах зростаючої частоти екстремальних погодних явищ. Дощові сади – набагато дешевша альтернатива будівництву нових дороговартісних зливових каналізацій.
Крім того, зелена зона замінила частину замощеної поверхні, що зменшило перегрів території – дерева та кущі створюють тінь, випаровують вологу, знижують температуру повітря.
Люди, птахи, комахи: простір для всіх
Проєкт змінив не лише фізичний вигляд простору, але й його функцію. Замість захаращеної непривабливої території тепер тут місце, де можуть жити комахи та птахи, де люди можуть зупинитися, відпочити. Навколо проєкту сформувалася невелика спільнота – волонтери, представники бізнесу, представники громадських організацій , які вболівають за його долю.
Простір покращив доступність пішохідних маршрутів: раніше люди мусили обходити величезні калюжі, тепер вода йде в зелену зону, і доріжка залишається сухою.
Проте не обійшлося без труднощів. Через брак координації між різними структурами в 2023-2024 роках, коли готували «Простір інтеграції» до відкриття, зробили нове асфальтове покриття для доступності людей з інвалідністю, частково засипавши дощову яму та серйозно обрізавши липу.
Зараз замість м’якої доріжки і лавок для відпочинку – асфальт, на якому паркуються 2–3 автівки, хоча це пішохідна зона. Нещодавно платан постраждав від буревію – треба залучати спеціаліста для обрізки. Догляд за зоною досі не налагоджений остаточно – часто змінюються керівники комунального підприємства «Рівненський міський трест зеленого господарства», і кожного разу потрібно починати новий діалог.
Є надія, що ситуація зміниться, коли місто встановить тут станцію для роздільного збору відходів – одну з кількох презентаційних локацій у Рівному. Це може покращити догляд за зоною та остаточно прибрати звідси парковку.
Поради громадам: як створити свій дощовий сад
Досвід рівненської команди показує: навіть невеликі зелені зони можуть стати потужним інструментом адаптації до зміни клімату. Що радять ініціатори іншим громадам?
Шукайте проблемні місця. Найкращий ефект – не на наявних зелених зонах, а там, де їх немає: на замощених розпечених ділянках, занедбаних місцях, заростях інвазивних рослин.
Аналізуйте потоки води. Подивіться, де після дощу утворюються калюжі, де затоплюється територія. Можливо, замість дорогої реконструкції зливової каналізації достатньо створити дощову яму, дренажну систему та зелену зону.
Зберігайте цінне. Не руйнуйте наявне озеленення – створюйте умови для його життя, і тоді додавайте нові рослини. Думайте про різноманіття: кущі для птахів, луки для комах, різнотрав’я замість скошеної трави.
Координуйте дії. Домовтеся з владою про подальший догляд. Без цього навіть найкращий проєкт може загинути.
“Ми зупинилися – не можемо далі створювати нові простори, поки ці, що є, не доглядаються якісно», – чесно каже координатора проекту Оксана Майборода.
Захищайте рослини при будь-яких роботах. У Європі є стандарти, які забороняють складати важкі матеріали біля дерев. В Україні про це часто забувають – і рослини страждають.
Найважливіша порада – шукати союзників. Міська влада має бачити такі ініціативи і всіляко сприяти. Набагато легше залучати людей і ресурси, коли є підтримка. Люди готові об’єднуватися. Це покращує діалог між владою, громадою і бізнесом та сприяє розвитку довіри між сторонами задля майбутнього міста.