З житлового району SUOMI Hloubětín (Суомі Глоубетін) жодна крапля дощової води не потрапляє у звичайну каналізацію – вся вона просочується в землю. Сповільнити відтік допомагає комплекс рішень: резервуари для накопичення води, інфільтраційні смуги вздовж доріг, відокремлені переривчастими бордюрами, заплавні луки та природне центральне озеро. Крім того, забудовник відновив первісний звивистий характер сусідньої річки Рокитка – облаштував коси й пологі береги для зручного доступу для людей і тварин. На території також є зелений двір із нещодавно висадженими деревами, які поливаються завдяки підземному дренажу та стоку води зі схилу.
Цей житловий комплекс із відповідальним управлінням дощовою водою – перший проєкт такого масштабу в Празі. Він доводить, що житлова забудова може розвиватися з увагою до якості довкілля та сприяти зниженню кліматичних ризиків.
Шлях адаптації
Позитивний вплив
Головна мета SUOMI Hloubětín – сповільнити відтік води з території. Забудовник досяг її завдяки продуманому поєднанню заходів у будівлях, громадських просторах і прилеглому ландшафті, крізь який протікає струмок.
Уповільнення течії Рокитки та затримання води в комплексі допомагає пом’якшити вплив посухи й зменшити можливі наслідки злив і повеней. Велика кількість зелені охолоджує весь район у спекотні літні дні, а водойми й меандри річки створюють сприятливе середовище для біорізноманіття. Берегова зона слугує також природним місцем для відпочинку.
Як це працює?
Житловий район SUOMI Hloubětín разом із відновленою річкою Рокитка займає понад 9 гектарів.
Для затримки води на території використовується так звана система низького впливу на довкілля – гідроекологічна система управління територією з використанням природних циклів рослинності. Такий підхід не лише сприяє локальному біорізноманіттю, а й максимізує інфільтрацію (вбирання) води в ґрунт. Сповільнюючи поверхневий стік, система дозволяє волозі рівномірно розподілятися в ландшафті саме там, де вона необхідна для живлення рослин і підземних горизонтів, замість того, щоб безповоротно втрачатися через каналізаційну мережу. У більшості будинків дощова вода збирається в резервуарах і насосами подається для поливу газонів. Резервуари розміщені під багатоквартирними будинками. Надлишок води з них надходить через розподільні труби до інфільтраційних зон –відкритих неглибоких канав, – а вже звідти залишок потрапляє до центрального інфільтраційного ставка і переливається в нову меандру Рокитки.
Схожий принцип діє і для відведення води з доріг, тротуарів і площ. Завдяки переривчастим бордюрам вода з твердого покриття стікає в зелені канави з деревами, з’єднані між собою підземними гравійними прошарками, трубами й жолобами. Це забезпечує полив дерев нижче по схилу. Далі вода поступово перетікає на інфільтраційні заплавні луки, а потім – у центральне озеро, куди зрештою потрапляє кожна крапля дощу, що випала на територію комплексу.
Завдяки системі низького впливу на довкілля вдалося максимально сповільнити відтік дощової води та скоротити її надходження до звичайної каналізації приблизно до 26 л/с із усієї території.
Перший етап спроєктувало бюро ABM architekti s.r.o., етапи 2–9 – Loxia Architects Ingenierie s.r.o., проєктну документацію розробила компанія Němec Polák, spol. s.r.o.
Початковий стан
На місці сьогоднішнього комплексу раніше була занедбана промислова зона, порослa старими деревами, де незаконно звалювали відходи та жили безпритульні. Річка Рокитка була заблокована між глибокими занедбаними берегами, і людям до неї не було доступу. Рослинність навколо була в поганому стані.
Обслуговування
Поточні витрати на утримання об’єкта обмежуються стандартним доглядом за зеленими насадженнями. Технічне обслуговування передбачає, що приблизно через 10 років експлуатації може знадобитися промивання геотекстильного фільтра у разі його замулення, щоб відновити водопроникність дренажної системи.
Чому було обрано цей підхід?
Інвестор розглядав можливість осушення території за допомогою звичайного методу прокладки каналізаційних труб. Від нього відмовилися через жорсткі обмеження на максимальний секундний стік, а також через те, що такий підхід суперечить екологічній стратегії компанії.
Перешкоди та виклики
Серйозних проблем під час реалізації не виникло. Утім, неочікувано великий обсяг відходів, які довелося вивезти з майданчика, справді став відчутним викликом.
Експлуатація
Інвестор зіткнувся з неочікуваним спротивом з боку експлуатаційних організацій, які не виявили готовності взяти на баланс та обслуговувати таку дренажну систему. За його словами, ринок керуючих компаній поки що не адаптований до роботи з екологічними інженерними рішеннями.
Скільки це коштувало?
Загальна вартість проєкту – 15 млн чеських крон, профінансованих із власних коштів забудовника. Очікуваний термін окупності та експлуатації – 30 років.