У минулому село Дубенець нерідко потерпало від раптових паводків. Місцева рада вирішила розв’язати цю проблему, вживши комплексних заходів із меліорації земель. Великі ділянки землі розділили інфільтраційними смугами та біокоридорами. Збудували польдери й ставки. Ці зміни рельєфу ефективно спрямовують дощову воду, забезпечуючи її утримання в ландшафті, де вона може природно просочуватися в ґрунт або випаровуватися. Нова система вимірювання рівня дощової та ґрунтових вод надсилає мешканцям екстрені текстові повідомлення у разі загрози повені.
Проєкт також зробив цей край зеленішим. У селі збудували сидровий завод і сушарню для фруктів – щоб переробляти врожай із недавно посаджених дерев. Ці продукти продають у магазині, що спеціалізується на місцевих товарах, а виручені кошти частково покривають витрати на догляд за деревами. Місцевість також стала популярним місцем для прогулянок.
Позитивний вплив
Місцева влада запровадила цей проєкт як відповідь на довготривалу проблему раптових затоплень. Цей захід не тільки захищає від повеней, але і дозволяє утримувати воду в ландшафті.
З моменту реалізації проєкту ризик паводків значно знизився. Покращилася вологість повітря, а місцеві джерела більше не пересихають. Муніципалітет уже працює над продовженням проєкту.
Як це працює?
Першим кроком стало врегулювання земельних претензій. Після цього муніципалітет провів земельну консолідацію, що дало змогу розділити великі поля на інфільтраційні смуги та біокоридори, які потім засадили фруктовими деревами. Процес консолідації земель розпочався 2009 року, проте через адміністративні труднощі перші зміни рельєфу відбулися лише у 2017. Проєкт охоплює різні ділянки території муніципалітету Дубенець загальною площею 1 213 гектарів.
Адаптація полягає в будівництві протиерозійних канав, доповнених функціональною зеленню та біокоридорами. Останні, зокрема, сприяють переміщенню диких тварин у сільськогосподарському ландшафті. Інфільтраційні канави доповнили невеликими дамбами для затримання, вбирання або випаровування води, що сповільнюють її стікання. Широкі польові межі були виокремлені на раніше недоступних ділянках, по яким тепер можуть ходити люди.
Муніципалітет збудував два водосховища (резервуар/ставок) для збору дощової води. Перше є напівсухим, та являє собою водно-болотне угіддя. Воно наповнюється дренажними та дощовими водами, що надходять через зелені канави вздовж схилів. Друге має постійний приплив із місцевого джерела. Обидва водосховища охоче відвідують тварини й птахи. Польдери здатні утримувати близько 5 000 м³ води. Під час дощу спочатку утворюються лагуни, і лише після їх переповнення вода безпечно стікає в місцевий потік. Коли дощ закінчується, лагуни залишаються заповненими – вода залишається в цьому районі.
Муніципалітет висадив у районі 1 200 дерев, переважно яблуні та груші (900 штук), а також дуби. Збудували муніципальний сидровий завод і сушарню для переробки врожаю. Щороку тут переробляють майже 30 тон яблук. Продукція продається в муніципальному магазині разом з іншими регіональними товарами, а отримані кошти частково покривають витрати на догляд за деревами.
У сільській місцевості встановили систему датчиків рівня дощу та води, підключених до центрального комп’ютера. У разі загрози повені система автоматично розсилає текстові попередження.
Початковий стан
Дубенець – село в долині. Після того як поля об’єднали у великі ділянки, ерозійні процеси значно посилилися. У 1965–1980 роках тут провели масштабне осушення земель і вирівнювання водотоків, щоб відводити надлишок води. Попри це село далі потерпало від раптових паводків і пов’язаної з ними ерозії верхнього шару ґрунту.
Обслуговування
Муніципалітет отримав приблизно сім гектарів нових трав’яних угідь із понад 1 200 деревами та 400 кущами. Бюджет проєкту передбачає витрати на утримання деяких ділянок протягом двох років після завершення робіт. Решту муніципалітет узяв на себе одразу після будівництва. Догляд за луками здійснюють працівники муніципалітету з використанням власного обладнання. Це обходиться приблизно в 140 000 чеських крон на рік. Послуги підрядників, зокрема обрізка та пересадка дерев, коштують ще близько 90 000 крон на рік.
Чому було обрано саме цей захід?
Через обмежену кількість придатної для консолідації землі не було можливості розробити кілька варіантів.
Головним викликом була неоднорідність ґрунтів: від проникних вапняку та пісковику до важкої глини. Система взаємопов’язаних дамб частково залежить від того, наскільки добре вода вбирається в ґрунт і випаровується.
Виклики та перешкоди
Основними труднощами стали самі будівельні роботи й переговори зі сільськогосподарськими підприємствами. Роботи потребували ретельного планування, аби мінімізувати незручності для фермерів, які тимчасово відмовлялися від ділянок, де зберігалася вирита земля.
Не обійшлося й без природних перешкод. Зокрема, під час посіву та садіння стояла сильна посуха, і для поливу довелося задіяти всю наявну муніципальну техніку, включно з пожежними машинами.
Експлуатація
Приблизно через півтора року на інфільтраційних смугах і в біокоридорах різко зросла чисельність гризунів, що призвело до пошкодження рослинності. Тому муніципальні службовці розмістили на деревах штучні гніздівлі для хижих птахів, а по всій місцевості встановили Т-подібні конструкції для відпочинку птахів. Наступного року тут почали гніздитися пугачі, канюки та сови.
Водночас надмірне використання промислових добрив, гербіцидів та інших хімікатів на сусідніх полях досі негативно впливає на відновлені землі.
Скільки це коштувало?
Витрати в розмірі 7 мільйонів чеських крон покрито з європейських та національних субсидійних фондів.