Як утворюються парникові гази? Чому важливо берегти воду? Що таке погода і чому вона змінюється? Що вплинуло на появу хвиль тепла та аномальні зливи? А якщо навчити дітей не сухої теорії? Не просто говорити загальними поняттями про «берегти природу», а пояснити, чому це важливо? Саме з такою метою створили навчально-методичні комплекти, що вчать молодших і старших (або просто школярів) школярів мислити екологічно, діяти свідомо й передавати ці знання у свої родини.
Курси за вибором для учнів 3-4 класів ЗЗСО «Кліматична абетка» та учнів 5-6 класів ЗЗСО «Клімат-бокс» створила Ірина Санковська у співпраці з ГО «Український екологічний клуб «Зелена хвиля» та партнерами. Вони навчають дітей не просто термінам, а розумінню того, що зміна клімату стосується кожного.
Від прогалини до рішення: як створювався курс
Ірина Санковська, авторка проєкту, 25 років пропрацювала вчителем початкових класів, а потім стала викладачкою Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Коли в Україні стартувала Нова українська школа, виникла нагальна потреба створювати методичні матеріали для формування ряду компетентностей, зокрема – екологічної.
«За великим рахунком потрібно було щось з нуля починати і прописати методику застосовування матеріалів. Це було нове саме в такому розрізі», – розповідає Ірина.
У 2020 році разом з командою Українського екологічного клубу «Зелена хвиля» вона проаналізувала всі рівні освіти на предмет екологічних і кліматичних курсів. Висновок був однозначний: бракує системності, а кліматична складова присутня епізодично.
«Ми з’ясували, що є потреба щось створити. Якщо таких курсів немає – запропонувати їх», – каже авторка.
Створення курсу супроводжувалося гарячими дискусіями. Ірина, спираючись на свій багаторічний досвід, вважала, що курс має тривати цілий навчальний рік – складатися з 35 уроків, які відбуваються раз на тиждень. Але колеги переконали зробити його компактнішим – на одне півріччя.
«Їхня думка перемогла. Я перероблювала структуру, зміст, враховуючи всі за і проти. Врешті створили урок-вступ, урок-підсумок і 14-15 основних уроків», – пригадує Ірина.
У серпні 2021 року був надрукований перший наклад «Кліматичної абетки». Його розібрали для впровадження миттєво. Довелося друкувати другий. Величезний попит засвідчив: тема резонує з потребами часу.
Що всередині: структура та інновації
Кліматична абетка» – це повноцінний навчально-методичний комплект для 3-4 класів, що включає програму, методичні розробки до кожного уроку та робочий зошит. Курс за вибором рекомендовано проводити у другому півріччі третього або першому півріччі четвертого класу, коли діти вже достатньо дорослі для групової роботи та презентації набутих результатів.
Структурно курс складається з трьох блоків:
Перший блок «Погода і клімат. Відмінності погоди і клімату» розповідає про відмінності між погодою та кліматом – базові поняття, без яких неможливо зрозуміти глибші процеси.
Другий блок «Зміна клімату: причини та наслідки» присвячений причинам і наслідкам кліматичної зміни, провідній ролі людини у ній. Розглянута ця тема й на прикладі України. Діти вивчають конкретні випадки негод, які спостерігаються на території країни, та дізнаються про їх вплив на довкілля і життя людей.
Третій блок – найважливіший з практичного погляду – «Мої щоденні побутові дії з енергозбереження та ресурсозбереження для протидії зміні клімату». Тут діти через інтерактив і вправи вчаться, що саме можна робити, щоб пом’якшувати наслідки кліматичної зміни. Один з уроків присвячений дитячому активізму – прикладам, як діти просувають свої ідеї та досягають результатів. Завершується курс уроком, де учні створюють та презентують власні проєкти.
Успіх першого курсу спричинив попит на продовження. У 2022 році Ірина Санковська у співавторстві з колегою з Університету Грінченка Ольгою Пруцаковою створили курс за вибором «Клімат-бокс» для учнів 5-6 класів, адаптований уже для вчителів-предметників, які викладають природознавство та географію.
Адаптація через освіту: кліматичний ефект знань
Як саме освітній курс допомагає адаптуватися до кліматичної зміни? Відповідь лежить у площині формування свідомості та зміни повсякденної побутової поведінки.
«Кліматична абетка» та «Клімат-бокс» вчать дітей розуміти механізми кліматичних процесів, розпізнавати їхні прояви у власному житті та вміти діяти. Коли діти вчаться економити енергію та воду, правильно поводитися з відходами, вони не просто зменшують власний вуглецевий та екологічний слід – вони стають провідниками змін у своїх родинах.
Курси знайомлять учнів з кліматичними професіями – синоптика, метеоролога, еколога, фахівцями з відновлюваної енергетики. Це не просто профорієнтація – це формування розуміння, що адаптація до зміни клімату потребує фахівців, і кожен може й має долучитися до цієї справи.
Дітям настільки сподобалася тема з професіями, що вони попросили її розширити. Так у 2023 році з’явилося окреме видання – «Путівник світом кліматичних професій».
Паралельно вийшли ще два важливі видання: «Мій перший кліматичний словник-довідник» та посібник по роботі з кліматичною інформацією, що допомагає розпізнавати фейки та стереотипи – «Медіаграмотність у царині кліматичної інформації».
Коли школа змінює сім’ї: соціальний вплив
Прогнозованим, але несподіваним за масштабом став вплив курсів за вибором на родини учнів. Ірина Санковська підкреслює: на етапі впровадження школи заповнювали заявки, де зазначалося, що батьки проінформовані про курс і не мають нічого проти, оскільки іноді дітям потребувалася їхня допомога.
Вчителі ділилися: батьки чекали кожного уроку, цікавилися, що нового дізналася дитина. У деяких сім’ях це стало предметом щотижневого обговорення. Коли діти розповідали про економію енергії та води, батьки переконувалися на власному досвіді: жити екологічно – вигідно.
Особливо яскраво це проявилося у фінальних проєктах: вони були не просто дитячі, а сімейні – настільки діти захопили даною темою батьків.
Бар’єри та мотивація: що допомогло реалізувати проєкт
Чи були перешкоди? На щастя, каже Ірина Санковська, мінімальні. Завдяки актуальності теми інтерес переважав бар’єри. Вчителі приходили на вебінари, а потім зверталися до адміністрації шкіл за згодою на впровадження. У переважній більшості керівництво схвалювало застосування курсу.
Навіть там, де адміністрація з якихось причин не могла офіційно затвердити курс, вчителі використовували матеріали на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ».
Єдина справжня перешкода виникла у 2022-2023 навчальному році через війну та скорочення фінансування шкіл. Не було коштів на гуртки та факультативи, тож курс не пішов так, як планувалося в позаурочній формі, а «спрацював» у позашкільному форматі.
Що мотивувало продовжувати? Підтримка людей, які повірили у проєкт. Розуміння, що тема критично важлива. І особиста переконаність Ірини, підкріплена багаторічним досвідом роботи з дітьми.
Коли діти ведуть батьків за собою
Найкраще про ефективність курсів говорять не статистичні показники, а конкретні історії з класів. «Кліматична абетка» та «Клімат-бокс» створили десятки таких історій – від невеликих сільських шкіл до навчальних закладів міст, від Київщини до Херсонщини, від Львівщини да Харківщини.
«Це курс відкриттів, переосмислення та усвідомлення. До дітей стали прислухатися батьки», – поділилася враженнями Ольга Лисенко з Маловисківського ліцею на Кіровоградщині. Батьки не просто слухали розповіді про уроки – вони разом з дітьми шили еко-торбинки, давали друге життя старим речам, перетворювали теорію на практику.
На Полтавщині вчителі біології Євгенія Крат і Тетяна Біляєва помітили, як діти із задоволенням чекали нових занять, сумлінно виконували домашні завдання, з інтересом переглядали інтерактивний матеріал та гаряче обговорювали деякі теми.
Ольга Моцьо з Херсонщини вплела курс у звичайні уроки «Я досліджую світ» і побачила результат: «Діти залучають до такої діяльності своїх друзів, членів родини та однодумців». Знання не залишилися в зошитах – вони пішли в життя.
А найкращий комплімент прийшов від самих дітей. Інна Племянник зі Щасливського НВК на Київщині розповідає: «Учні просили додати більше завдань, більше розмальовок, більше можливостей самим щось створювати. Коли діти просять не менше, а більше – курс справді спрацював».
Поради тим, хто хоче створити щось подібне
«Я дуже хотіла, щоб такі люди були, щоб це була системна і систематична робота. Але, на моє переконання, – це дуже важка праця», – чесно каже Ірина Санковська.
Її поради для тих, хто хоче створювати кліматичні освітні матеріали:
Будьте ґрунтовно обізнаними або майте фахових консультантів. Тема складна, і тому поверхові знання не спрацюють.
Споживайте інформацію з авторитетних джерел. У кліматичній сфері багато фейків і стереотипів – критичне мислення обов’язкове.
Адаптуйте під аудиторію. Вчителі початкових класів не заглиблені в метеорологію та причинно-наслідковий механізм зміни клімату – їм потрібні зрозумілі пояснення та методична підтримка.
Робіть матеріали у вільному доступі. І «Кліматична абетка», і «Клімат-бокс», і всі супутні матеріали доступні безкоштовно – це важливо для масштабування.
Використовуйте інтерактив та цифрові інструменти. Це значно полегшує момент сприйняття та розуміння у поданні теми.
Погляд у майбутнє
Зараз Ірина Санковська працює над новим напрямком – екологічними професіями. У контексті інтеграції України до Євросоюзу, вимог Green Deal та зеленого відновлення країни екологічні спеціальності стануть затребуваними. «Треба створювати посібник, де був би перелік цих професій з відповідними поясненнями», – ділиться планами авторка.
Восени 2025 року в Україні вперше відбувся Кліматичний тиждень. Три громадські організації залучили Ірину Санковську до створення змістовного контенту з метою максимального розповсюдження інформації про напрацьовані кліматичні видання. «Путівник світом кліматичних професій» став основою для занять-симуляцій у Києві, Львові, Олександрії, Лубнах і Чернівцях, де вчителі «занурювали» дітей у світ кліматичних професій.
Історія «Кліматичної абетки» доводить: один добре продуманий освітній курс може змінити свідомість тисяч родин. Коли знання про клімат стають зрозумілими, коли вони пов’язані з конкретними діями, коли вони об’єднують дітей, вчителів і батьків – тоді адаптація до кліматичної зміни перестає бути абстракцією. Вона стає частиною життя кожної родини.