Коли ми говоримо про зміну клімату, часто згадуємо глобальні виклики – танення льодовиків, посухи чи повені. Але реальна боротьба за адаптацію до цих змін починається значно ближче – у наших дворах, на вулицях, у парках і громадах. Саме для того, щоб зробити ці кроки зрозумілими та доступними, у 2021 році в Україні з’явився Каталог природоорієнтованих рішень – перший у країні посібник, який систематизує 25 практичних способів поєднати міський розвиток із законами природи.
Ідея, що народилася у спільноті
«Ми побачили, що в Україні фактично немає подібного інструменту для поширення ідеї про природоорієнтовані рішення. Термін Nature-Based Solutions тоді лише входив у вжиток, і ми хотіли зробити його зрозумілим для українців», – розповідає Микола Рябика, координатор Української кліматичної мережі (УКМ) та співавтор каталогу.
Саме УКМ ініціювала створення видання. Мережа, яка об’єднує понад 40 громадських організацій і фондів, уже понад 25 років працює над кліматичними питаннями. Після щорічної зустрічі в грудні 2020 року кілька організацій вирішили створити спільний продукт – практичний каталог природоорієнтованих рішень, який допоможе громадам і фахівцям упорядкувати знання, а громадянам – зрозуміти, що «екологічність» може бути не лише гаслом, а й конкретною дією.
«Ми хотіли зробити не просто збірку для фахівців. Каталог мав бути зрозумілим кожному – від архітектора до звичайного мешканця, який хоче зробити свій двір зеленішим», – додає Микола.
Як створювали посібник
Робота над каталогом тривала майже рік. Над текстами працювали експерти з різних організацій – ГО «Плато», ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія», ГО «Екоклуб», ГС “Всесвітній фонд природи Україна” (WWF-Україна) та інші. Фінансову підтримку надала Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Шведське агентство міжнародного розвитку (SIDA) через Шведське товариство охорони природи (SSNC).
Каталог став справжнім колективним продуктом: хтось писав розділи, хтось редагував, хтось ділився власним досвідом.
«Ми об’єднали зусилля десятків людей. Це не робота однієї організації – це результат спільної думки, фаховості й любові до своєї справи», – каже координатор УКМ.
Посібник складається з понад 100 сторінок і описує 25 типів природоорієнтованих рішень – від дощових садів, вертикального озеленення та просторів біорізноманіття до лісосмуг, компостування органічних відходів і відновлення річкових меандр. Кожен розділ містить короткий опис технології, переваги для громади, можливості застосування, а також екологічний і соціальний ефект.
Від ідеї до практики
Зібрані рішення охоплюють широкий спектр – від міських ініціатив до природних екосистем. Команда намагалася показати, що природа може бути союзником навіть у щільно забудованому середовищі.
«Ми хотіли охопити різні рівні – і міста, і села, і природні території. Бо вода, ґрунт, повітря – це спільні ресурси, незалежно від того, де ти живеш», – пояснює Микола.
Орієнтиром стали світові практики, які, наприклад, сприяють поширенню концепції «місто-губка» (sponge city) та зменшенню ефекту «теплових островів». Але команда адаптувала ці рішення до українських реалій: до нашого клімату, ландшафтів і можливостей місцевих бюджетів.
Важливий акцент зроблено на доступності – більшість рішень не потребують великих коштів, а їх можна реалізувати силами громади. Наприклад, дощовий сад або зелену зону для збору опадів можна облаштувати навіть біля ОСББ, а компостування органічних відходів – на шкільному подвір’ї чи у дворах.
Ефект, що триває
Каталог не є просто посібником – він став точкою відліку для розвитку теми природоорієнтованих рішень в Україні. Від часу його виходу минуло чотири роки, але він залишається актуальним. Багато організацій уже створили на його основі власні навчальні матеріали, а громади – перші приклади практичного впровадження.
«Каталог ми поширювали безкоштовно – і в електронному форматі, і друкованими примірниками. Понад сто з них передали громадам та освітнім закладам. Ми бачимо, як цей інструмент починає працювати – з’являються дощові сади, озеленені стіни, зелені покрівлі», – зазначає Микола Рябика.
За його словами, в Україні досі чимало рішень залишаються «на папері», але це не мінус – а радше потенціал для зростання. Адже попит на адаптаційні дії лише зростає: аномальна спека, затоплення після злив, руйнування лісосмуг внаслідок воєнних дій – усе це відчувають навіть ті, хто ще недавно вважав зміну клімату «чужою проблемою».
Природоорієнтовані рішення і кліматична адаптація
Усі 25 рішень каталогу спрямовані на зменшення кліматичних ризиків: збереження вологи під час посухи, зниження температури у спекотні періоди, покращення дренажу під час злив. Це – конкретні інструменти, що допомагають громадам стати більш стійкими до екстремальних погодних явищ.
«Основна ідея природоорієнтованих рішень – це вчитися у природи. Вона вже має механізми балансування: ліси знижують температуру, водно-болотні угіддя очищують воду, різнотравні луки сприяють збільшенню біорізноманіття. Ми просто намагаємось повернути ці механізми туди, де люди їх забрали», – пояснює співавтор.
Каталог показує, що адаптація до зміни клімату – це не лише про масштабні державні програми, а й про локальні дії. Кожна громада, кожен двір може бути частиною вирішення проблеми. І саме в цьому його сила.
Що далі?
Команда Української кліматичної мережі не відкижає можливості оновлення посібника у форматі «Каталог 2.0», який буде більш технічним і деталізованим. Але наразі головна мета – щоб якомога більше людей скористалися тим, що вже створено.
«Ми хочемо, щоб цей каталог був не просто документом, а робочим інструментом. Щоб він надихав громади діяти – садити, очищати, створювати, змінювати простір навколо себе. Бо кожен квадратний метр, повернутий природі, – це внесок у нашу спільну безпеку», – наголошує Микола.
Каталог природоорієнтованих рішень – це спроба змінити підхід до розвитку українських громад: від «будувати всупереч природі» – до «жити разом із нею». І саме в цьому – справжня сучасність. Бо в епоху кліматичної кризи виживають ті, хто вміють пристосовуватися. І цей посібник – один із кроків у цьому напрямку.