Адаптація до зміни клімату не зажди потребує мільйонних бюджетів чи складних технологій – розпочати можна і з простих та уже відомих речей. Саме про це говорили на першій онлайн-зустрічі із фіналістами конкурсу Adapterra UA 2026 у категорії “Захід з адаптації зміни клімату, втілений муніципалітетом”.
Захід “Місто, яке адаптується до зміни клімату: рішення, що починаються з території” організували Екоклуб та “Угода мерів – Схід”, щоб більше громад дізналося про практичні рішення з адаптації до зміни клімату, які можна і варто повторити. Кілька тез про проєкти та висновки фіналістів:
- “Старі дерева нашого міста” (Рівне) – про те, чому збереження вже дорослих дерев часто важливіше й складніше, ніж посадка нових. Проєкт розпочався у 2015 році з порятунку 300-річного дуба біля Палацу дітей та молоді, який мали зрізати через скарги сусідів. Дерево вдалося відстояти, а команда зрозуміла, що в місті взагалі немає повної інвентаризації вікових дерев, тому кожне з них під загрозою видалення.
“Зелені насадження, особливо дорослі й вікові, – це інвестиція в адаптацію до зміни клімату, яка була закладена природою. Це найдешевша інвестиція, яку ми маємо просто зараз, тому треба докласти максимум зусиль, щоб її зберегти”, – розповіла Ірина Куроченко, представниця Екологічного центру Палацу дітей та молоді міста Рівного.
- “Фіторемедіація для відновлення ґрунтів та збереження біорізноманіття” (Теофіполь) – відновлення забруднених земель біля очисних споруд за допомогою міскантусу, енергетичної рослини, яка одночасно очищує ґрунт і в перспективі стане місцевим паливом. Громада вже встановила власну пелетну лінію, щоб опалювати комунальні заклади, а до проєкту планують поступово долучати й малих фермерів.
“Ми хочемо створити обсяг біомаси в нашій громаді і до 2050 року взяли на себе зобов’язання стати кліматично нейтральними. Досвідом готові ділитися повністю, жодних секретів тут немає, вже за два тижні до нас приїжджає громада з Одещини, щоб спробувати реалізувати це в себе”, – розповів Михайло Тененев, Теофіпольський селищний голова.
- Відновлення заказника “Торфовище Білогорща” (Львів) – повернення до життя 58,8 га території на межі промзони й житлового району, яку в радянський час пошкодили торфорозробки. Проєкт пройшов через роки судових суперечок з власниками ділянок, що намагалися скасувати природоохоронний статус території, але завдяки науковим дослідженням і двом міжнародним грантам відновлення триває вже кілька років: торфовище перестало горіти навіть у посушливі літа, а кількість червонокнижних видів там зростає.
“Болото – це природна губка, яка зберігає воду. За останні роки на нашому торфовищі не відбувається горіння навіть у посушливий період, це вже показує, що відновлення працює. А мешканці навколо тепер самі створили сторінку у Facebook і стежать за станом об’єкта — вони розуміють, що мають унікальну природну територію поряд із собою”, – розповіла Галина Микітчак, представниця управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради.
Про те, чому питання адаптації дедалі важливіше саме для органів місцевого самоврядування, розповіла Оксана Кисіль, національна експертка “Угоди мерів – Схід” в Україні:
“Питання адаптації до зміни клімату ще не інтегроване у функціонал органів місцевого самоврядування, на відміну від енергоефективності чи відновлюваних джерел енергії, з якими громади вже добре знайомі. Саме завдяки таким конкурсам, як Adapterra, ми наближуємо громади до розуміння цього питання. Я вірю: років за п’ять адаптація стане для громад такою ж звичною темою, як енергоменеджмент сьогодні і Україна може стати прикладом для інших країн”.
Модераторка зустрічі Анастасія Яхнюк, координаторка проєктів Екоклубу, наголосила: навіть у час війни українські громади продовжують розвиватися й шукати рішення для адаптації і саме такі приклади показують, що це можливо вже сьогодні, а не колись у майбутньому.
Голосування за проєкти-фіналісти Adapterra UA 2026 триває до 11 жовтня на adapterra.org.ua – знайомтеся детальніше з проєктами фіналістів та підтримайте своїм голосом рішення, які вас надихнули!
Повний запис зустрічі на нашому YouTube-каналі
Зустрічі із фіналістами у категоріях “Захід з адаптації до зміни клімату, втілений громадськістю” та “Методичні матеріали” відбудуться 30 вересня та 7 жовтня.
Громадська організація “Екоклуб” член консорціуму PAABS. PAABS фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), проєкт підтримується та координується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. PAABS розшифровується як “Підтримка України в імплементації Паризької угоди та адаптації до впливу зміни клімату в Чорноморському регіоні”.